- зопріти
- —————————————————————————————зопрі́тидієслово доконаного видурозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
зопріти — див. зопрівати … Український тлумачний словник
зопрівати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
зопрілий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
зопрілість — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
зопрівати — зіпріва/ти, а/ю, а/єш, недок., зопрі/ти, і/ю, і/єш, док. 1) тільки 3 ос. Псуватися, розкладатися від сирості і тепла, гнити. 2) розм., рідко. Вкриватися потом, потіти … Український тлумачний словник
зопрілий — зіпрі/лий, а, е. Дієприкм. акт. мин. ч. до зопріти. || у знач. прикм … Український тлумачний словник
зопрілість — лості, ж. Стан за знач. зопрілий … Український тлумачний словник
зіпрілість — зопрі/лість, лості, ж. Стан за знач. зіпрілий, зопрілий … Український тлумачний словник
зіпріти — зопрі/ти, і/ю, і/єш, док., зіпріва/ти, зопріва/ти, аю, аєш, недок. 1) розм. Стати мокрим від поту; спітніти. 2) тільки 3 ос. Згнисти пріючи … Український тлумачний словник
зіпрілий — зопрі/лий, а, е. 1) розм. Дієприкм. акт. мин. ч. до зіпріти. || у знач. прикм. 2) у знач. прикм.Гнилий, прілий … Український тлумачний словник